Після подій, відомих як «помаранчева революція», Україні прогнозують нові економічні перспективи: розвиток по моделі нових членів ЄС (Польща і т.д.), значне збільшення іноземних інвестицій (в 3-4 рази в 2005г.) і т.д. Причому, якщо зовсім недавно в країні себе комфортно відчували тільки крупні інвестори (ЄБРР і т.д.), здатні самостійно захищати свої інтереси, то зараз Україна чекає масового приходу середніх і малих інвесторів. Що можна пояснити впливом тренда перенесення виробництв з країн «Старої Європи» і США в країни, що розвиваються. І Україні є що запропонувати в конкуренції з іншими країнами за «аутосорсингові потоки інвестицій»:
- Низький рівень заробітної платні (до 200$ в промисловості) в поєднанні з високою кваліфікацією персоналу;
- «Історично» легкий доступ на ринки Росії і інших країн СНД;
- Потенційно ліберальний режим доступу на ринки країн ЄС (вже зараз полегшений доступ на ринок ЄС текстильної продукції і металу, в найближчій перспективі передбачається створення вільної зони торгівлі);
- Вигідне географічне розташування;
- Ліберальне законодавство у сфері охорони праці і екології;
- Низькі ціни на сировину, енергоносії, землю і виробничі площі, що орендуються.
Серед проблем, які до недавнього часу відлякували інвесторів і які нові власті збираються вирішити в найближчі 1-2 роки можна назвати:
- Високий рівень корупції і бюрократії.
- Нестабільне правове поле, незахищеність капіталів.
- Серйозні відмінності національного і європейського законодавства.
- Високий рівень втручання держави в економіку.
До «залишкових ризиків» ведення бізнесу в Україні можна віднести проблеми, вирішення яких вимагає тривалого процесу «лікування»:
- «Залишкова бюрократія і корупція» (державний апарат управління на місцях неможливо повністю змінити за 1-2 роки);
- Слабка інфраструктура;
- Слабкий внутрішній ринок і низька купівельна спроможність населення.
Але одна з головних переваг України, як це не парадоксально, полягає в тому, що вона не стане членом ЄС навіть в середньостроковій перспективі. Що фактично гарантує інвестору низькі витрати на оплату праці і дозволить державній владі бути більш гнучкими щодо законодавства і інших умов, важливих при ухваленні рішення про розміщення виробництва.
Основний приток інвестицій у відкриття виробництв очікується в галузях, в яких значні витрати на оплату праці при середніх вимогах до кваліфікації (текстильна, сталеливарна, харчова і т.д.). Як приклади можна привести наступні успішні кейси:
- Пекарня «Іст Балт Бейкеріз» (Україна, Дніпропетровськ), що випікає хлібобулочні вироби для ресторанів McDonald’s, почала експортувати солоні бублики «Беглс» до Англії і Нідерландів. На даний момент вона поставляє бублики до Англії (близько 800 тис. шт. в місяць) і до Нідерландів (100 тис. шт. в місяць) в ресторани мережі McDonald’s. Раніше пекарня поставляла бублики тільки до Швеції (в 2002г. McDonald’s інвестував в створення пекарні близько 5 млн. доларів);
- “Дамен Шиппінг Груп” (Голландія) в 2001г. придбала суднобудівельний завод «Океан» (зараз ВАТ “Дамен Шиппінг Океан”). За станом на початок 2005г. підприємство прибуткове і завантажене на декілька років вперед замовленнями по будівництву суден.
- Американські інвестори інвестують 10 млн. доларів в створення меблевого заводу на Західній Україні. Інвестори упевнені в перспективності проекту з виробництва меблів для експорту в країни ЄС і вважають, що географічно вдале розташування заводу, наявність якісної сировини і відносно невеликі витрати на працю забезпечать їм конкурентні переваги в довгостроковій перспективі.
В іншому, до 2006г. країну лихоманитиме через «ломку» при проведенні реформ, виборів до парламенту, переході з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки і т.д., тому багато іноземних інвесторів перебуватимуть в стані очікування і стежитимуть за розвитком і поліпшенням або погіршенням інвестиційного клімату в Україні по таких подіях, як:
- Отримання статусу країни з ринковою економікою (очікується до кінця 2005г травня).
- Відміни в США поправки Джексона-Венніка (проект відміни поправки вже був поданий в сенат).
- Вступ України у ВТО в 2006г.
- Створення з ЄС зони вільної торгівлі.
Проте інвестори, з досвідом роботи на ринках країн – нових членів ЄС і СНД (це дозволяє їм на основі свого досвіду досить точно спрогнозувати розвиток ринків України), вже зараз, не чекаючи позитивних сигналів, входять на ринок України в надії «зняти вершки», поки не почалося значного підвищення цін на нерухомість (протягом 2005г. прогнозують підвищення цін на 15-20%), землю, збільшення заробітної платні і т.п. зміни, настільки характерні для країни, в якій спостерігається значній приток інвестицій після кризового стану. Отже встигніть і Ви вчасно встрибнути в останні вагони українського потягу, що відправляється!